Давно відомо, що легше не сваритися, аніж потім миритися. Дорослі іноді набувають такої життєвої мудрості запізно... але ж дітей можна навчити! Шкільна медіація - це, мабуть, найменш конфліктний і найбільш миролюбний спосіб заздалегідь, ще до виникнення, «втопити» будь-який конфлікт. А якщо сварка уже почалася - то цей метод найефективніший для врегулювання у шкільному середовищі, такому пластичному і такому схильному до підвищеної емоційності...

        Школа - це частинка суспільства. І так само, як у «великому світі» вирують пристрасті і створюються «кризові групи» і «загони швидкого реагування» - так і у школі можна, а як кажуть експерти - і потрібно! - вдаватися до подібних заходів.

        Медіація – це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтральна третя особа (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася. Особливою рисою медіації є те, що сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання.

       Під час проведення медіації сторони дотримуються наступних принципів:

-        Добровільність – кожна зі сторін добровільно приймає рішення щодо участі у переговорах і усвідомлює, що рішення може бути досягнуте тільки шляхом співробітництва; можливість добровільного припинення процесу на будь-якому етапі.

-        Розподіл відповідальності – сторони несуть відповідальність за прийняття рішення та його виконання, медіатор – за дотримання правил та принципів процедури.

-        Нейтральність, безоціночність – під час процесу медіатор не займає позицію однієї зі сторін, не оцінює їх, а в рівній мірі допомагає обом. Медіатор є нейтральним по відношенню до конфлікту (не «втягується» у суперечку) і, в той же час, щиро прагне допомогти сторонам знайти найкраще для обох рішення.

-        Конфіденційність – усе, що відбувається на медіації не розголошується ні медіатором, ні сторонами. За винятком ситуацій, коли сторони планують завдати шкоди собі чи комусь.

       Вирішуючи конфлікт за допомогою медіації, сторони повинні налаштуватися на співробітництво, і це є головною задачею медіатора – спеціально підготовленого посередника у вирішенні конфліктів, який однаково підтримує обидві сторони та допомагає їм знайти взаємоприйнятне рішення. Важливо зазначити те, що медіатор не має права вирішувати конфлікт за учасників, натомість медіатор:

·        допомагає, щоб кожен учасник висловив своє бачення ситуації;

·        слідкує, щоб усі учасники почули версію протилежних сторін;

·        визначає, узагальнює і перераховує питання, щодо яких здійснюватимуться переговори;

·        визначає спільні позиції та інтереси сторін.

      Шкільна медіація сприяє швидкому та ефективному розв'язанню конфліктів на локальному рівні без залучення владних структур і адміністративного тиску. 

      Медіаційна процедура - це процедура, заснована на принципах раціонального аналізу ситуації, раціонального вибору дій і прийняття рішень. Медіація не є психологічним методом роботи, медіатори не повинні розбиратися у психології людей, не повинні аналізувати їхні внутрішні проблеми і причини певної поведінки, вони також не повинні виконувати функції слідчих, арбітрів, суддів і т. і. Медіатори лише повинні знати і чітко дотримуватись правил та принципів медіації, завдяки яким вона набуває статусу безпечної процедури, безпечної у фізичному, психологічному, соціальному розумінні. 

      Результатом реалізації програми є створення інституту посередництва - шкільної служби медіації однолітків, діяльність якої спрямована на вдосконалення системи міжособових взаємин, покращення психологічного клімату у шкільному колективі.